LE PROGRAMME
The program

PREMIÈRE PARTIE
First part

« Les oiseaux » The Birds
Ottorino Respighi

Concerto pour violon n°2 en Mi mineur
Violin Concerto No. 2 in E minor
Felix Mendelssohn

SECONDE PARTIE
Second part

Pavane pour une infante défunte
Pavane for a Dead Infanta
Maurice Ravel

 EN PREMIÈRE FRANÇAISE !  

Cantate « Le livre de papa »
Cantata « Daddy’s Book »
Evgeni Orkin

Retrouvez ci-dessous les textes de l’œuvre : 

Sélectionnez votre langue
Select your Language

Le livre de Papa

La cantate est inspirée de poèmes et de citations tirés du journal de Volodymyr Vakoulenko, ainsi que de récits de témoins oculaires des événements survenus en 2022.

Sources littéraires :
– « Le livre de papa » – poèmes pour enfants de Volodymyr Vakoulenko
– Journal de Volodymyr Vakoulenko
– Enquête de Suspilne Novini « Notes de sous un cerisier », film documentaire sur la recherche de l’écrivain pour enfants Volodymyr Vakoulenko, qui avait été enlevé.

La cantate a été composée à l’initiative de la cheffe d’orchestre Oksana Lyniv pour l’Orchestre symphonique des jeunes d’Ukraine (YsOU).

Pour solistes, chœur d’enfants, orchestre et récitant.

Livret

Première partie

Vie
(La taupe pend la crémaillère)

1. Prologue :

Préposée à l’enregistrement des nouveau-nés (alto) :
– Maintenant, tenez-vous droit et dites-moi qui est né chez vous.
Volodymyr (récitant) :
– Nous avons eu un fils.
Alto :
– Un fils. Avez-vous décidé quel nom lui donner ou êtes-vous encore en train de réfléchir ?
Récitant :
– Ce sera Vitali, n’est-ce pas ?
Alto :
– Vitaly. Que souhaitez-vous à Vitaly ?
Récitant :
– Eh bien, la santé ? D’arriver à faire plus que ce que j’ai accompli moi-même.

2. Scène 1

Volodymyr (récitant)

Je comprends que ces manuscrits finiront dans les mains du FSB, mais j’espère toujours qu’ils seront remis à des organisations internationales en cas d’occupation prolongée. Selon les règles de la communauté internationale, celles-ci finiront bien par venir. Je crois toujours aux forces armées d’Ukraine. Tout comme en Dieu, puisse-t-il me pardonner.

3. Cœur

Une taupe souhaitait pendre la crémaillère
Dans sa maison neuve dans un zoo.
Elle entreprit d’inviter rien que des animaux :
Hamsters, souris, mulots.

Mais elle décida d’inviter aussi une autruche :
Ils auraient un hôte étranger !
Qui savait à quoi elle ressemblait ?
Les taupes n’ont pas de livres à consulter.

Elle s’empressa de demander à une pie
De convier celle-ci.
Elle mit une blouse de fête.
Elle se tint sur le seuil et attendit.

Les hamsters apportèrent des graines,
Les souris, des chips et du fromage.
L’autruche, des dattes et des fruits confits.
Mais il n’y avait pas de trou assez grand pour elle.

Que faire, que faire ?
Les invités étaient chez elle, mais l’autruche ne pouvait entrer.
Elle ne pouvait que passer la tête.
Elle ne pouvait que faire un trou dans la fenêtre.

4. Scène 2

Volodymyr (récitant)

Le bombardement de jour nous a pris par surprise. Bien que j’aie entendu la sirène d’alerte, je me trouvais dans un autre quartier et je ne savais pas où se trouvait l’abri antiaérien le plus proche. Cette fois-ci, c’était vraiment dangereux. Des avions ennemis tournaient autour de la ville.

5. Scène 3

Témoins 1 et 2 (alto, baryton)

Des corps sont entassés. Voici la maîtresse des pompes funèbres. Ensuite, nous nous sommes demandé où nous allions commencer à enterrer les morts. Elle nous a dit de choisir un endroit et de les aligner en rangées.

6. Chœur

C’est le matin. Le vent souffle près de la maison
Les arbres commencent à se balancer.
C’est le printemps, L’air devient doux :
« Réveillez-vous ! C’est lundi
Une nouvelle semaine commence,
Nous avons beaucoup à faire avant de jouer !
Un petit rat s’est levé. Il a ramassé des graines
Pour ensemencer les champs.
Quand l’été arrivera, il fera la récolte
Et il y en aura assez pour l’hiver
Mais le champ est loin de la ville.
Comment monter dans le bus ?
Parce que le matin, à l’arrêt de bus
Pas de place pour une mouche :
Souris, rats, taupes
Partent en voyage, on ne sait où.
Que faire ? Attendre encore un peu ?
Le rat s’en va fièrement à pied.
Ce n’est pas bien grave de marcher.
Marcher, c’est très utile !

7. Scène 4

Volodymyr (récitant)

À côté de moi, il y a un enfant qui a une perception particulière de tout ce qui l’entoure et qui, début mars, a cessé toute communication avec le monde extérieur. Nous avons bien répété l’ordre « Couche toi ! ». L’enfant autiste ne comprenait pas pourquoi, dans un cas, il ne devait pas se coucher dans la boue, et pourquoi dans l’autre, c’était l’inverse. En fait, c’est Vitali lui-même qui crée les choses positives. Réagir aux bombardements, c’est devenu quelque chose d’amusant pour lui.

8. Chœur

Sire et dame araignée
Prirent dans des sacs le rire,
Et les petits d’araignée
Entreprirent de vendre ce rire :
Au lapin – pour un chou,
A la souris – pour une croûte croustillante,
Au renard – pour une feuille d’automne,
A la lune – pour un bon sommeil dans le berceau,
Aux cloches – pour une bonne matinée,
À la grenouille – pour l’eau de la jarre,
À l’écureuil agile – pour une noix,
Et au petit Vitali – pour un poème !

Deuxième partie

Recherches
(Elles s’envolèrent à sa recherche)

9. Scène 5

Katya la journaliste (soprano)
– Bonjour, je m’appelle Katya. Je suis journaliste. Nous cherchons des informations sur les personnes qui ont été enlevées. Avez-vous été kidnappé ?
Témoin 3 (baryton)
– Ils ont fait un raid. Mais je ne l’ai pas vu. J’ai seulement reconnu son sac à dos.
Katya
– Nous ne savons pas où le chercher. Parmi les vivants ou parmi les morts.
Témoin 3
– Il y avait une fosse d’exécution là-bas. Elle a été recouverte de pierres.
Katya
– Comment savez-vous que c’était une fosse d’exécution ?

10. Chœur

Une bardane s’est installée
Sur le pelage d’un chien, bien au chaud.
C’est la grenouille qui lui a appris la nouvelle :
C’était l’anniversaire du pissenlit !
« Nous sommes amis, alors à midi
Je serai dans le jardin d’à côté… »
Le chien courut près de la rivière,
Il cueillit des groseilles dans les buissons,
Il effraya une carpe et un oiseau.
Et il se vautra dans de la boue, le malheureux.
Il salit son pelage,
La bardane était complètement trempée…
J’ai eu du mal à arriver au village le soir :
Où est le pissenlit, quel désastre ?
Et ses petites aigrettes
S’envolèrent à sa recherche.

11. Scène 6

La mère (alto)

Bonjour, Katyouchenka, pardonnez-moi. Mon cœur se brise. Vous me croyez, Katya ? Quel cauchemar de perdre un fils ? Ce n’était pas un fils, c’était de l’or. Dieu nous garde, Katya.

12. Scène 7

Volodymyr (récitant)

Les responsables du village se cachaient quelque part dans les sous-sols, il n’y avait rien à manger, sinon des pommes de terre, des pois, des haricots et de la viande en boîte. J’ai préparé une sorte de soupe pour mon enfant, en utilisant la moitié d’une boîte de conserve dans une casserole de trois litres.

13. Scène 8

Témoin 4 (baryton)

Dix, quinze personnes ont été retenues ici. Dans ce sous-sol. Elles recevaient de quoi manger une fois tous les deux jours. Elles n’avaient pas le droit de parler. Si elles ouvraient la bouche, on les faisait sortir et on les battait. Il y avait des femmes et hommes, entassés là les uns avec les autres.

14. Chœur

Un jour, la taupe décida de faire du kvass avec du trèfle :
A l’aube, elle lava quelques feuilles – et pas seulement des fleurs.
Elle prit du chou et aussi un morceau de pain de la maison,
Une pomme de terre, des carottes et un bouquet d’épinards,
Elle prit des petits pois et versa de l’eau dans un verre…
De sa branche, l’écureuil se moqua d’elle : – « Non, ça ne va pas !
Tu ne vas pas en boire, tu vas en faire de la soupe ou de la purée… ».
« J’ai changé d’avis, rouquin. Ce sera du bortsch.
« Pourquoi tu en fais si peu ? Ta casserole est ridicule !
« Je n’ai pas de casseroles – elles ne rentrent pas dans mon terrier !

Troisième partie

Mort
(La volée de grues)

15. Scène 9

Volodymyr (récitant)

Nous parlons d’héroïsme : ça, c’est dans les grandes villes peut-être, mais nous, nous sommes un petit village où les patriotes qu’on peut trouver, il y en a deux, trois tout au plus – et je le savais depuis longtemps, c’est pourquoi j’ai vécu en ermite. Je savais que tôt ou tard, je serais trahi.

16. Chœur

La chèvre raconta une histoire à ses chevreaux :
« Elle mit du chou et de l’aneth dans une casserole.
La brioche tourna autour de la maison,
Un épi hirsute demanda d’être dans la gerbe.
Le poisson sauta, sauta, sauta à un endroit poissonneux.
Tumultueux, mais peu profond,
Il sauta, échappa au pêcheur et à son hameçon,
Quel dommage qu’il n’ait pas eu le ver…

17. Scène 10

Katya la journaliste (soprano)

Tu vois, c’est un service de pompes funèbres qui a procédé à des enterrements collectifs. Il les a consignés dans un registre. Et là, regarde, sous le numéro 319, il est écrit : né en 1972, enterré le 12 mai, mais, regarde, la date du décès a été laissée en blanc. Il n’y a que l’année : 2022.

18. Chœur

Une théière a reçu un coup sur le bec.
Elle est malade et pousse des cris.
Elle est tourmentée par ce bec qui coule.
Le thé ne coule pas comme il devrait.
Comment soigner cela ?
Faire infuser de la menthe ?
Ou du tilleul, ou de la camomille…
Difficile de sauver la théière !
Lessia pleure : – Que c’est triste !
Je l’ai heurté sans faire exprès !
Essuie tes larmes, – dit papa.
Le bec, on va le réparer !
Il sort la colle du tiroir…
Maintenant, la bouilloire est guérie.

19. Scène 11

Témoin 5 (baryton)

Il n’y avait que des croix le long de la route. Et là-bas, un camion KAMAZ calciné. Il n’en restait que les roues. Et c’est là qu’il gisait. Face contre terre. Son passeport et son portefeuille étaient criblés de balles…

20. Scène 12

Le père (soprano)
Il était monté dans la voiture, avait levé le poing et avait crié « Gloire ! ».
Témoin 5
Il n’avait pas peur. Il avait dit : « Papa, ils me tueront de toute façon.
Le père
J’ai planté un jardin, qu’il avait dit, et j’ai écrit des livres…

21. Scène 13

Volodymyr (récitant)

Une petite volée de grues m’a accueilli dans le ciel, et j’ai pu les entendre crier : « Partout, ce sera l’Ukraine ! » Je crois en la victoire…

22. Chœur

Savka l’éléphant cultive
Un beau jardin au bord de l’étang,
Où poussent des prunes et des pommes,
Où chantent les pinsons.
Sur une hauteur, une platebande toute en couleurs
Borde la maisonnette
Comme si un arc-en-ciel s’était formé
Et que s’épanouissent là
Crocus, dahlias et asters.
Le maître des fleurs les adore.
Comment l’éléphant fait-il
Pour que tout soit si fleuri ?
Ne vous étonnez pas, les animaux.
C’est un travailleur acharné !
Sans cesse il puise l’eau de l’étang.
De sa trompe, parfait arrosoir !

23. Épilogue

Scène 14

La mère (alto)

« Pourquoi t’en fais-tu comme ça ? Nous le libèrerons. Nous le remettrons en liberté ce soir. Nous ne sommes pas des nazis ! »

J’ai peur pour l’enfant. Il faut que je sauve cet enfant, que je le protège… Regarde-moi. Allez ? Regarde, ne baisse pas la tête. Je ne peux pas même imaginer un jour sans lui. Je ne le comprends que par le ton de sa voix. Par le ton de sa voix… car il fait des « a », c’est tout. C’est un enfant sans défense. Et c’est mon fils. C’est le mien. J’aimerais savoir ce qui se passe dans sa tête. A quoi pense-t-il ? Viens dans mes bras. Allonge-toi. Couvre-toi les jambes.

 

 

 

Daddy’s Book

Cantata based on Volodymyr Vakulenko’s diary, poems and witness testimonies to the events that took place in Ukraine in 2022.

Sources:
– “Tatuseva Knyha” – a children’s book of poems by Volodymyr Vakulenko
– Diary by Volodymyr Vakulenko
– Notes under the cherry tree – the story of the kidnapping of the writer Volodymyr Vakulenko” from “Suspilne Novyny”

Conceived envisioned developed by conductor Oksana Lyniv for the Youth Symphony Orchestra of Ukraine (YsOU).

For narrator, soloists, children’s choir and orchestra.

Libretto

Part I

1. Prologue:

  • Tell me clearly, who was born in your
  • A son was
  • A little Have you already chosen the name or are you still deciding?
  • Vitaly, ok?
  • Yes, What do you wish for Vitaly Volodymyrovych?
  • What else, but good health!? And to achieve more than I’ve accomplished.

2. Scene 1

I know that my diary will fall into the hands of the FSB (Russia’s Federal Security Service), but I hope it also reaches international organizations. They will undoubtedly come in the event of a long-term occupation, following the tenets of international human rights low.

In any case, I believe in the AFU (Armed Forses of Ukraine), as sure as I believe in God.  May the Lord be with us!

3. Choir

Know: the mole planned a house arming –
In the zoo he has a new home.
Animals invited were:
Hamsters and mice.

Also he decided to call the ostrich –
a real exotic guest!
But how will he know what the ostrich looks like –
Moles have no books.

So he asked the magpie:
“Call my guest and quickly, please!”
He put on a festive shirt,
and waits at the threshold.

Hamsters carry many seeds,
Baby mice – chips and cheese.
The Ostrich brought dates and candied fruits,
But he is too big to enter the mole’s home.

We have a problem.
What to do?
Guests are inside, the ostrich is not.
So he broke the window with his head to join mole’s party.

4. Scene 2

The daytime bombardment caught us unexpectedly. I had already heard the alarm warning, but I was in a district foreign to me and did not know where I could find the nearest bomb shelter. But this time it was really dangerous, as the enemy planes were circling over the city.

5. Scene 3

Bodies piled up. The funeral home director arrived. She instructed where to start burying the bodies: “Choose a place and start digging row by row.”

6. Choir

Morning. Windy.
Trees near the House began to sway.
Spring already, it’s getting warmer –
Hey, wake up! It’s Monday and
A new week has began –
Bring seeds to fields we’ve many crops to plant!
A little rat awoke, collected the seeds to sow his field.
In summer he’ll harvest many golden crops –
to have enough supplies for winter!

The field lies beyond the town.
How to catch a bus?
In the morning all animals are at the stop,
which is packed to the hilt.

Mice, rats, moles go on trips for many reasons.
“What to do? I’ll wait a bit?”
Little rat decides :
“I’ll go on foot.
That’s no problem –
it is good exercise!”

7. Scene 4

My child has a different view of the world and his surroundings, and in the first days of March stopped all communications with the outside world. The command « Lie down! » was well rehearsed. But this autistic child was confused why sometimes he must lie in the dirt and other times should not. Yet despite all the chaos Vitalik find some joyful moments. Reacting to the bombing became a fun activity for him.

8. Choir

The spiders’ mom and dad gathered laughter in some sacks.
And the little spiders began to sell that joyful laughter:
To the bunny, – for cabbage,
To the mouse, – for a crispy crust,
To the fox – for an autumn leaf,
To the Moon for dreams in a cradle,
To the Bell flowers, – for morning greetings,
To the frog, – for a jug of fresh sweet water,
To playful squirrel – for some nuts,
To Vitalik – for his poem!

Part II

9. Scene 5

– Good day. My name is Katya. I’m a journalist. We’re looking for any information about people who were kidnapped. Have you been kidnapped?
– I’ve been kidnapped. They were combing the area. But I did not meet Volodymyr. I just saw his backpack.
– We don’t know among whom we should search for Volodymyr. Among the Living or among the Dead.
– Look, here was the place of execution and a dich, which served as mass grave, covered with shingles. And they shot them here.
– Tell me, how do you know that they were shot here?
– I know.

10. Choir

The thistle hitched a ride on a dog.
He heard the news from a frog –
It’s Dandelion’s birthday!
« We are friends, so, by noon I’ll be in the neighbor’s garden… »
The dog was running by the river,
He knocked the currants from the bushes,
He scared fishes and birds
and sank into the mud, poor dog.
His coat got dirty,
The thistle got soaked…
They finally arrived in the evening:
But where is the dandelion, what a mess!
Dandelion released it’s little florets,
which flew to look for the guests…

11. Scene 6

Hello, Katyushenka, oh, please forgive me. My heart is breaking already, you know. Do you believe me, Katya? What does it mean, to lose a son…Not just a son, but this one was my sun. Oh, let God bless us, Katya.

12. Scene 7

The local authorities were hiding somewhere in the basements, there was no provision, except for potatoes, peas and beans with canned stew, there was nothing else. So, cooking a kind of soup for a child, dividing the can contents in half for a three-liter saucepan.

13. Scene 8

Ten, fifteen people were kept here at once. In this basement. And food was given once in two days. Silent mode. They took you out and beat you for initiating a conversation with someone. Both men and women were kept here, all in a heap.

14. Choir

The mole decided to brew kvass from clover:
At dawn, he washed the leaves, and added the blossoms.
Took cabbage. And a piece of bread from home,
mixed in potatoes, carrots and spinach,
He took some peas and added water to the cup…
A squirrel, sitting on a high branch, laughed:
– No, that’s not good!
that’s not Kwas, but rather soup, or something else…
– Mrs. Squirrel, answered the mole, I changed my mind. I will make Borscht.
– But why a cup? Borsch needs a cauldron!
– Dear, you forgot: I cannot fit it in my house!
Too large for passing through, so I measure my needs!

Part III

15. Scene 9

We are talking about any kind of heroism: in big cities sure, but we are here, in a small village, where if willing to gather patriotic people, a maximum of two or three parsons will be present. I knew this a long time ago, so I lived my life as a hermit. I always knew that I would be betrayed sooner or later.

16. Choir

As the nanny goat told fairy tales to her little goats –
She mixed cabbage and dill in the pot…
While the yummy donut rolled around the house,
A little kernel returned home to it’s cobb.

The fish is jumping, jumping in the shallow lake,
It swims among the rocks and reeds, attempting to escape the
Fisherman’s hook.

Hurray, the fish got away, but did not catch the worm for a tasty lunch!

17. Scene 10

Look, this is a ritual service that carried out mass burials. They were keeping a register. And there, entry number three hundred and nineteen, look: born in nineteen seventy-two, it is known that he was buried on the twelfth of May, but look at the date of death this line is empty. Just twenty twenty-two as the year…

18. Choir

The teapot’s spout has broken – It’s like a runny nose.
He’s sneezing, wheezing – the tea does not pour as it should.
How to repair that?
Shall we brew some mint? Maybe linden maybe daisies… Such a problem, save the teapot!
Lesya cries: – I am so sorry!
I broke the teapot by mistake!
Wipe your tears, – says daddy, – We can fix its spout!
With just some glue… The teapot is ready for the guests!

19. Scene 11

There was nothing but only crosses along the road. Here stood a burned KAMAZ. Tires remained. And here he was lying. He was lying face down. Passport and purse both shot through…

20. Scene 12

He got into the vehicle, showed his fist and shouted « Glory ». He was not afraid. He said: Daddy, I will be murdered anyway. He said: the garden, I planted it, I, wrote books, so…

21. Scene 13

I was greeted by a small flock of cranes flying in the sky, and in their bugling, I seemed to have heard: « Long live Ukraine!” I believe in Victory…

22. Choir

Do you know Savka, the little elephant?
And his gorgeous garden by the pond,
Plenty of sweet fruits, plum- and apple-trees .
And a little finch that sings.

His cottage is on a hill,
surrounded by beautiful flowers, that bloom in colors resembling a rainbow.

Crocuses, dahlias, asters – the gardener loves them all.

How did everything
Blossome so beautifully?
No secret, friends: he is a hard worker!
He carries water from the pond in his trunk!

Epilogue

23. Scene 14

« – what are you worried about? » We will let him go. We will release him tonight. We are not Nazis. »

I am afraid for the child. I have to save this child, to keep him safe… Well, look at me. Well? Look, don’t tilt your head. I can’t imagine even a day without him. I understand him just by intonation. By intonation… Still he does not produce many sounds, only « a » and that’s all. He is just a defenseless child. And dear. So dear, you know. Oh, I would like to know what’s in that head? What are his thoughts? Come to me dear. Lie down. Cover your legs.

24. Choir

May you have vivid, vibrant dreams of playing with the little elephant and fox.

May you dream of deep blue seas.
Let the clouds be cotton candy,
The coasts made of cream.
May your nights be as sweet as chocolate, filled
with visions of caramels and lollipops!

The apples you love become shiny magic lanterns
And peaches transform to colorful balloons…
Sweet dreams, little Vitalik,
A bit capricious but so beloved.
Sleep to the morning,
With the most fantastic of dreams!

Татусева книга

В основу кантати покладено вірші та цитати з щоденника Володимира Вакуленка а також свідчення очевидців подій, які відбувались в 2022.

Літературні джерела:

« Татусева книга » – дитячі вірші Володимира Вакуленка Щоденник Володимира Вакуленка

Розслідування Суспільне Новини «Записи під вишнею» — це документальний фільм про розшуки викраденого дитячого письменника Володимира Вакуленка.

Ініційовано диригенткою Оксаною Линів для молодіжного симфонічного оркестру Україні YsOU.

Для читця, солістів, итячого хору та оркестру.

Лібрето

I Частина

Життя

(„Новосілля кріт затіяв“)

1. Пролог:

Альт (жінка на регістрації новонароджених):
– А тепер станьте рівніше і скажіть, кто у вас народився.
Читець (Володимир):
– Син народився.
Альт:
– Синочок. Вирішили вже, як назвати синочка чи ще думаєте?
Читець:
– Віталієм. Так?
Альт:
– Віталієм. Ну ваші побажання для Віталія Володимиривича?
Читець:
– Ну шо, здоровʼя? Добитися більшого, ніж я добився.

2. Сцена 1

Читець (Володимир):
Розумію, що ці рукописи потраплять до ФСБ, але все ж розраховую їх передати в разі довготривалої окупації в руки міжнародних організацій, а вони за правилами міжнародних спільнот, будуть. Все ж я вірую в ЗСУ. Отак як в Бога, хай не гнівиться на мене.

3. Хор

Новосілля кріт затіяв –
В зоосаді новий дім.
Став запрошувати звірів:
Хомʼячків, мишей. Утім
Й страуса надумав звати –
гість заморський буде в них!
А який він, звідки знати –
У кротів немає книг.
Хутко попросив сороку,
хай гукає гостя вже.
Сам святкову вбрав сорочку
На порозі став і жде.
Хомʼячки несуть зернята,
Мишенята – чіпси й сир.
Страус – фініки, цукати,
Та нема для птаха нір.
Що робити, як же бути?
Гості в хатці, страус – ні.
Головою лиш протнути
Дірку зміг він у вікні.

4.Сцена 2

Читець (Володимир):
Денне бомбардування застало нас зненацька. Хоча вже я чув сирену оповіщення, але знаходився у чужому районі та ж не знав, де найближче бомбосховище. Але цього разу було справді небезпечно. Адже над містом кружляли ворожі літаки.

5. Сцена 3

Альт, Баритон (свідки 1 та 2):

Тіл назбиралося. Це хозяйка ритуалки. Тоді думали, де начінать хоронить. Вона казала – вибирайте мєсто і просто ведить ряди.

6. Хор

Ранок. Вітер коло хати
Став дерева колихати.
Повесніло, потепліло –
Просинайтесь! Понеділок
Тиждень народив новий –
Ланосійний, трудовий!
Щурик встав. Зібрав зернята –
Поле буде засівати.
Літечком збере врожаї –
і запас на зиму має.

Лан у щурика за містом.
Як йому на буса сісти?
Бо уранці на зупинці
Ніде впасти порошинці:
Миші, щурики, кроти
Їдуть в мандри хто куди.
Що робити? Ждати трішки?
Щурик йти зібрався пішки.
Хоч і пішки – не біда.
Дуже корисна хода!

7.Сцена 4

Читець (Володимир):

Поруч зі мною дитина, до всього з особливим сприйняттям усього що навколо, яка ще в перших числах березня взагалі припинила будь-яке спілкування із зовнішнім світом. Добре відпрацювали команду « Лежати! ». Дитина аутичного складу не розуміла, чому в одному випадку в бруд не можна лягати, а в іншому навпаки. Власне, позитиви створює сам Віталік. Реакція на бомбардування для нього стала веселим заняттям.

8. Хор

Павучок і павучиха
Наловили в міхи сміху,
А маленькі павучата
Стали сміх той продавати:
Зайчику – за капустинку,
Мишці – за хрустку скоринку,
За листок осінній – лисці,
Місяцю – за сон в колисці,
Дзвоникам – за добрий ранок,
Жабці – за водички жбанок,
Спритній білці – за горішок,
А Віталику – за віршик!

II Частина

Пошук

(„Полетіли їх шукати.“)

9. Сцена 5

Сопрано (журналістка Катя):
– Добрий день. Мене Катя звати. Журналістка. Дуже шукаємо якусь інформацію про людей, яких викрадали. Вас викрадали?
Баритон (свідок 3):
– Була зачістка. Його не встрічав. Тільки бачив його рюкзак.
Сопрано:
– Не знаємо, серед кого ми шукаємо. Серед живих, чи серед мертвих.
Баритон:
Отута була розстрільна яма. Шифером накрита.
Сопрано:
– А откуда ви знаєте, що розстрільна?

10. Хор

Примостився репʼяшок
На собачий кожушок.
Новину він чув від жабки –
День народження в кульбабки!
« Ми ж бо дружимо, опівдні
Буду я в садку сусіднім… »
Песик бігав біля річки,
Позбивав з кущів порічки,
Карасів злякав і птаха
І в багнюку вгруз, невдаха.
Забруднився кожушок,
Змок до нитки репʼяшок…
Лиш під вечір ледь доїхав:
Де ж кульбабка, що за лихо?..
А її кульбабенята
Полетіли їх шукати.

11.Сцена 6

Альт (мати):
Здрасьте, Катюшенька, ви мене пробачте. В мене вже серце доривається. Ви верите мені, Катю? Що таке – потеряти сина? Не сина, а золото було. Не дай Бог, Катю.

12. Сцена 7

Читець (Володимир):
Місцева влада ховалася десь по підвалах, забезпечення не було ніякого, окрім картоплі, гороху та квасолі з тушківкою, не було більше нічого. Варив подобу супу дитині, ділячи вміст банки навпіл на трилітрову каструлю.

13. Сцена 8

Баритон (свідок 4):
По десять, по п‘тнадцять человек держали тут. В подвалі цьому. Їсти давали раз в два дня. Режим молчанія. За то, що починаєш з ким-то розговаривать виводили і били. Сиділи і мужчини і женщіни, всі в кучу.

14. Хор

Кріт надумав з конюшини квасу наварити:
На зорі намив листочків – не самі ж бо квіти.
Взяв капусти. І окраєць хліба взяв із хати,
Картоплину, трохи моркви і пучок шпинату,
Взяв гороху і в горнятко він набрав водиці…
Засміялась з гілки білка: – Ні, так не годиться!
Не напій у тебе буде – може суп, абощо…
Я, руденька, передумав. Буде в мене борщик.
А чому ж так мало вариш? Замаленька мірка!
Я каструлі не тримаю – не пролізе в нірку!

III Частина

Смерть

(„Журавлиний ключ“)

15. Сцена 9

Читець (Володимир):

Мова про будь-яке геройство: то у великих містах, а ми маленьке селище, де можливо зібрати патріотичних людей – максимум два-три чоловіка, це я знав давно, тому жив своїм життям відлюдником. Всеєдно знав, що мене рано-чи-пізно здадуть.

16. Хор

Кізка розказала казку козенятам-
В казанок капусту покрошила й кріп. Колобок котився колом коло хати, Колосок кошлатий попросивсь у сніп.

Стрибне, стрибне риба, стрибне в місце рибне – Най собі корчасте, най собі незглибне, Стрибне без рибалки, стрибне без гачка, Тільки дуже жалко, що без червʼячка…

17. Сцена 10

Сопрано (журналістка Катя):
Дивись, це ритуальна служба, яка проводила масові поховання. Вони були з журналом. І там під номером триста дев’ятнадцять, дивись: сімдесять другого року народження, відомо, що похований двонадцятого ноль п‘ятого, а от дивися на дату смерті – пусто. Просто двадцять другий рік.

18. Хор

Чайнику надбили носик –
Він хворіє та гундосить.
Геть його замучив нежить –
Чай не ллється як належить.
Як його полікувати?
Заварити, може, мʼяти?
А чи липи, чи ромашки…
Врятувати чайник важко!
Плаче Леся: – Як жорстоко!
Я ж штовхнула ненароком!
Витри слізки, – каже тато, –
Носик можна приладнати!
Ось дістав він клей зі скрині…
Чайник вихворівся нині.

19. Сцена 11

Баритон (свідок 5):
Вдоль дороги одні крести стояли. От тута стояв згорєвший КАМАЗ. Кольоса пооставались. А вот тута він лежав. Він лежав на животі. Паспорт і портмоне простреляні…

20. Сцена 12

Сопрано (тато):
Сідав в машину, показав кулака і крикнув «Слава».

Баритон:
Він не боявся. Він каже – бать, мене все одно зарублять.

Сопрано:
Садок, каже, я посадив, написав книги…

21. Сцена 13

Читець (Володимир):
У небі привітав мене невеликий журавлиний ключ, і крізь їхнє «курли» ніби чулося: «Усе буде Україна! Я вірю в перемогу….

22. Хор

Є у слоника Савка
Щедрий сад біля ставка,
Сливи в нім та яблука
І співанка зяблика.

На горі ж, по біля хатки,
В різних кольорах рабатки –
Ніби райдуга зійшла
Та й на клумбі зацвіла.

Крокуси, жоржини, айстри –
Любить їх квітковий майстер.
Як же слонику вдалося,
Щоб усе так розцвілося?

Не дивуйтеся, звірята, –
Він-бо працелюб завзятий!
Зі ставка водичку носить –
Має слоник лійконосик!

Eпілог

23. Сцена 14

Альт (мати):
„- а что вы волнуетесь так? Мы его отпустим. Мы его отпустим сегодня вечером. Мы же не нацисты.“

Я боюся за дитину. Я повинна цю дитину врятувати, зберегти його… Ну подивись на мене. Ну? Глянь, ну не нахиляй голову. Я навіть дня вже собі без нього не мислю. Я його тільки по інтонації розумію. По інтонації… Але звуки в нього «а» і все. Воно ж беззáхисне дитя. І своє. Своє ж. Хотілось би знати, шо там у тій головьоночке? Які там думки? Іди до мене. Ложись. Ножки накривай.

24. Хор

Хай тобі насниться
Кольоровий слоник,
Райдужна лисиця
І моря солоні.
Хмарки найсолодші,
Береги із крему,
Шоколадні ночі,
Карамельний ему,
Яблучні ліхтарики,
Персикові кульки…
Засинай, Віталіку,
Спи мій вередулько!